Церква Різдва Пресвятої Богородиці: що це за храми і чому їх так багато в Україні
У селі Гурівці на Вінниччині місцевий храм стоїть на пагорбі ще з XVIII століття, і кожна бабуся на вулиці пам’ятає його заснування. У Луцьку це кафедральний собор, поруч із яким проводять міські урочистості. У Криворівні, в карпатських схилах, та сама назва звучить інакше: маленька дерев’яна церква, обросла мохом, де служба йде на три мови одночасно. Церква Різдва Пресвятої Богородиці — це не один конкретний храм і навіть не один архітектурний стиль, а ціла родина споруд, названих на честь одного з дванадцяти великих християнських свят. В Україні таких храмів кілька сотень, і кожен має власну історію, дату побудови та конфесійну приналежність.
Свято Різдва Богородиці православні та греко-католики відзначають 21 вересня за новим стилем. Воно присвячене народженню Діви Марії у батьків Іоакима та Анни. Згідно з апокрифічною традицією, саме з цього дня починається земний шлях Богородиці, без якого, за богословським вченням, було б неможливе Втілення Сина Божого. Через таке значення свята храми на його честь будували у всіх регіонах, де жили східні християни: від Наддніпрянщини до Галичини, від Полтавщини до Закарпаття. Саме тому назва «церква Різдва Пресвятої Богородиці» в Україні трапляється частіше, ніж будь-яка інша храмна назва.
Далі розберемося, як виникло свято, коли і як з’явилися перші кам’яні та дерев’яні храми, чим вони відрізняються між собою в архітектурі, як сьогодні розрізнити парафію ПЦУ, УГКЦ чи УПЦ, а також де варто побачити найвизначніші пам’ятки. Додамо практичний путівник для тих, хто планує подорож Україною і хоче відвідати саме такі церкви.
Походження свята і чому саме Різдво Богородиці
Свято Різдва Пресвятої Богородиці не належить до числа найдавніших у церковному календарі. Перші згадки про нього з’являються у V столітті, а остаточно воно закріплюється у літургійній практиці Візантії в VII-VIII століттях. У Римі свято офіційно запровадив папа Сергій I близько 700 року, хоча західна традиція згодом перенесла його на 8 вересня. Східні церкви, включно з Київською Руссю, зберегли дату 21 вересня за Юліанським календарем, що відповідає 8 вересня за старим стилем для церков, які дотримуються нового календаря, або 21 вересня за старим стилем для тих, хто живе за юліанським літочисленням.
Сюжетна основа свята проста: у праведного подружжя Іоакима та Анни, бездітного до глибокої старості, народжується донька, якій дають ім’я Марія. Це дитя, за переказами, мало стати Матір’ю Спасителя. У богословському сенсі свято знаменує початок «нового творіння»: з моменту народження Марії у світі з’являється людина, через яку здійсниться головна християнська подія — Боговтілення. Іконографія свята майже завжди зображає сцену, де Анна лежить на ложі, а прислужниці пестять новонароджену, а Іоаким спостерігає через вікно.
У Київській Русі свято закріпилося разом із прийняттям християнства 988 року. Уже в XI столітті у Києво-Печерському монастирі існувала церква Різдва Богородиці, збудована приблизно у 1090-х роках. Цей храм став зразком для багатьох наступних. Про нього згадує Києво-Печерський патерик, і саме з цим храмом пов’язаний образ Богородиці, яка, за переказами, взяла під покров монастир під час монгольської навали 1240 року.
Архітектурні типи: від бароко до дерев’яного зодчества
Хоча назва одна, зовнішній вигляд церков Різдва Богородиці в Україні разюче відрізняється. Це пояснюється тим, що будівельні традиції формувалися у різних історичних умовах, під впливом різних шкіл та етнографічних регіонів. Нижче — порівняння основних архітектурних типів, які трапляються в Україні найчастіше.
| Тип | Регіон поширення | Особливості | Характерні приклади |
|---|---|---|---|
| Дерев’яний тридільний | Карпати, Полісся, Волинь | Зрубна конструкція, три частини (бабинець, нава, вівтар), ступінчасте піднесення бань, дах покритий ґонтом | Церква у Криворівні, Нижньому Вербіжі, Яворові |
| Кам’яний бароковий | Наддніпрянщина, Поділля, Галичина | Цегляна кладка, багатий декор, двоголові або трьохголові завершення, ордерні елементи | Козелецький собор, храм у Гурівцях, собор у Кропивницькому |
| Класицистичний | Центральна Україна, Лівобережжя | Стримана геометрія, портики, ротонди, баня на високому барабані | Собор у Прилуках, храм у Великій Багачці |
| Модерн і неовізантійський | Міста, кінець XIX — початок XX ст. | Цегляна кладка з декором, широкі вікна, масивні бані | Храм у Дніпрі, церква на Сихові у Львові |
Дерев’яні церкви Різдва Богородиці в Карпатах належать до школи, яку дослідники називають «галицькою». Їхня головна ознака — три зруби, поставлені в лінію зі сходу на захід, де найнижчий — бабинець, найвищий — нава з верхом-баняком. Ця конструкція походить із княжої доби, але набула завершеного вигляду в XVII-XVIII століттях. Багато таких храмів збереглися в Івано-Франківській та Львівській областях, деякі входять до списків Світової спадщини ЮНЕСКО разом із дерев’яними церквами Карпат і Польщі.
Кам’яні храми барокової доби часто будували на кошти козацької старшини, міщан або грецьких купців. Звідси — характерна пишність декору, що поєднує західноєвропейські елементи з православною літургійною традицією. Козелецький собор на Чернігівщині, збудований у 1752-1763 роках на замовлення дружини гетьмана Розумовського, вражає мальовничим фасадом і високим іконостасом. Подібні риси має і Собор Різдва Богородиці у Кропивницькому, хоча він значно скромніший за масштабом.
Найвідоміші церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Україні
Перелічити всі храми з такою назвою неможливо — їх в Україні кілька сотень. Але є певна група, яку варто знати, бо вона або визначна архітектурно, або має історичне значення, або пов’язана з конкретною громадою.
Найпомітніші з них:
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Києво-Печерській лаврі. Збудована наприкінці XI століття, вона є однією з найстаріших збережених споруд монастиря.
- Козелецький собор Різдва Богородиці на Чернігівщині. Пам’ятка архітектури національного значення, зведений у стилі українського бароко.
- Свято-Різдво-Богородична церква в Любомлі на Волині. Кам’яний храм, відомий із XVI століття, чинний УПЦ.
- Дерев’яна церква Різдва Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківська область). Один із класичних зразків галицької дерев’яної школи, парафія ПЦУ.
- Церква Різдва Богородиці в Рогатині. Дерев’яна споруда, пов’язана з родиною галицьких міщан, чинна УГКЦ.
- Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Дніпрі. Великий міський собор, збудований у XIX столітті, відомий своєю іконостасною колекцією.
- Церква Різдва Богородиці в Умані. Парафіяльний храм, патрональне свято якого припадає на 21 вересня.
Кожен із цих храмів має власну історію. Для тих, хто планує подорож, варто заздалегідь уточнити години богослужінь і правила відвідування, бо деякі з них чинні лише під час літургії.
Конфесійний контекст: ПЦУ, УГКЦ, УПЦ
Українські храми з патрональним святом Різдва Богородиці належать до різних церков. Це важливо знати, бо від конфесії залежить не лише мова богослужіння, а й календар, і внутрішній устрій. Після отримання Томосу 2019 року і внутрішніх релігійних змін останніх років, ситуація ускладнилася: одна й та сама назва може належати парафіям трьох великих юрисдикцій.
Православна церква України (ПЦУ) — найчисленніша. Більшість сільських парафій у Тернопільській, Івано-Франківській (частково), Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій областях після 2019-2023 років перейшли саме до ПЦУ. Богослужіння ведуться українською мовою, календар новоюліанський, тобто свято Різдва Богородиці тут відзначають 21 вересня за новим стилем.
Українська греко-католицька церква (УГКЦ) домінує у Галичині, особливо у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях. Богослужіння у храмах УГКЦ ведуться церковнослов’янською з елементами української, календар новоюліанський. До УГКЦ належать зокрема церкви Різдва Богородиці у Львові (Сихів), Жовкві, Рогатині, Хирові.
Українська православна церква (УПЦ) у юрисдикції Московського патріархату продовжує діяти у багатьох регіонах, зокрема у східних та південних областях. Богослужіння тримається церковнослов’янською, календар юліанський (старий стиль). У низці областей — Сумській, Харківській, Полтавській, Одеській — більшість храмів Різдва Богородиці належить саме цій юрисдикції. Після 2022 року процес переходу парафій до ПЦУ триває, і в різних селах ситуація може змінитися з місяця на місяць.
Для туристів і дослідників це означає простий практичний висновок: у кожному конкретному випадку уточнюйте, до якої церкви належить парафія. Іноді на одному подвір’ї стоїть дві церкви, і лише одна з них має назву на честь Різдва Богородиці.
Літургійні особливості свята: від служби до народних традицій
Саме свято Різдва Богородиці має особливе місце у церковному році. Це один із дванадцяти великих свят, і його літургійне коло включає кілька важливих елементів. Напередодні ввечері служиться всеношна з літією, під час якої священик благословляє п’ять хлібів, пшеницю, олію та вино. Це давня традиція, яка символізує подяку Богові за врожай і за саму можливість життя.
На саме свято правиться урочиста літургія. Особливістю є читання євангельського уривка про народження Марії та промовляння особливих прохань. У деяких парафіях під час літургії здійснюється мале освячення води. Свято належить до Богородичних, тобто присвячених Діві Марії, тому в багатьох церквах саме цього дня особливо вшановують головну ікону храму.
У народній традиції свято Різдва Богородиці збігається із закінченням основних польових робіт. Селяни називали його «осенинами» і вважали початком нового господарського циклу. З цим пов’язані й народні звичаї: до храму несли перші плоди — яблука, груші, мед, горіхи. Ця традиція збереглася у карпатських селах, де досі можна побачити, як біля церкви продають мед у сотах, яблука пізніх сортів та оберемки квітів.
Як подорожувати Україною і бачити ці храми: практичний путівник
Один із найкращих способів познайомитися з архітектурою і історією — спланувати маршрут, який охоплює різні регіони. Нижче — готовий тижневий план, що включає сім зупинок у семи областях. У кожній із них можна побачити храм Різдва Богородиці або споруду, зведену безпосередньо поруч із ним, а загальний перелік українських храмів з такою назвою значно ширший за цей маршрут.
День 1. Київ: лавра і Софійський квартал
Почніть із Києво-Печерської лаври. Тут церква Різдва Богородиці XI століття є частиною головного монастирського ансамблю. Після лаври загляньте у Софійський квартал, де на вулиці Володимирській є ще кілька храмів, пов’язаних із Богородичними святами. Бюджет дня: 200-400 грн на вхід до лаври та обід. Час на огляд: 5-6 годин. Складність: легка.
День 2. Чернігівщина: Козелець і Прилуки
Козелецький собор вражає навіть людей, далеких від архітектури. Далі — Собор Різдва Богородиці у Прилуках, типовий класицистичний храм. Бюджет: 300-500 грн на пальне і каву. Час: 8-10 годин з дорогою. Складність: середня через відстані між селами.
День 3. Полтавщина: Велика Багачка, Лубни, Малі Будища
Тут збереглися три храми Різдва Богородиці XVIII-XIX століть. Малі Будища — особливо мальовниче село з трьома церквами, з яких одна присвячена саме Різдва Богородиці. Бюджет: 400-600 грн. Час: 6-8 годин. Складність: легка.
День 4. Сумщина: Конотоп і Глухів
У Конотопі є собор Різдва Богородиці, у Глухові — церква Різдва Богородиці на Веригині. Бюджет: 500-700 грн з переїздом. Час: повний день. Складність: середня.
День 5. Львівщина: Жовква, Хирів, Самбір
Усі три міста мають діючі церкви Різдва Богородиці. Жовківська церква — класика галицької архітектури, Хирівська — спільнота УГКЦ і ПЦУ, Самбірська — зразок ренесансу. Бюджет: 400-600 грн. Час: 8-10 годин. Складність: легка.
День 6. Івано-Франківщина: Криворівня і Ворохта
Дерев’яні церкви Різдва Богородиці у Криворівні та Ворохті — найкращі зразки карпатської школи. Тут можна поєднати архітектуру з карпатською кухнею. Бюджет: 600-900 грн з ночівлею. Час: 1-2 дні. Складність: середня через гірську дорогу.
День 7. Закарпаття: Мукачево і Ділове
У Діловому церква Різдва Богородиці — типовий закарпатський храм, чинна УГКЦ. У Мукачевому є ще одна церква, УПЦ. Бюджет: 700-1000 грн з ночівлею. Час: повний день. Складність: легка, дороги якісні.
Цей маршрут розрахований на авто і займає близько 1600 км за умови послідовного руху. Можна скоротити його до 4-5 днів, обравши лише один регіон, наприклад Галичину. Для тих, хто планує довшу експедицію, додатковими зупинками можуть стати Дніпро, Запоріжжя, Одеса, де також є храми Різдва Богородиці, але інших архітектурних стилів.
Міжнародна практика: як такі храми влаштовані в інших країнах
Україна — не єдина країна, де є храми Різдва Богородиці. Це свято шанують усі східні католики і православні, тож подібні церкви є у Польщі, Білорусі, Сербії, Румунії, Греції, Росії, Канаді, США. Але архітектурно і канонічно вони помітно різняться.
Польща і Холмщина
У Польщі храм Різдва Богородиці у Холмі — колишній православний собор, нині римо-католицька базиліка. Архітектура — мурована, з елементами візантійського стилю і польського необароко. Внутрішнє оздоблення включає розписи, виконані у XIX столітті, і потужну чудотворну ікону. У Любліні церква Різдва Богородиці — чинна греко-католицька, належить УГКЦ закордоном. Літургія ведеться українською, що робить її важливим осередком української діаспори.
Сербія і Балкани
Собор Різдва Пресвятої Богородиці у Земуні (Сербія) — типовий балканський храм, збудований у XIX столітті. Тут архітектура тяжіє до середземноморського варіанту візантизму: мурована, з червоної цегли, з масивним куполом і вужчими вікнами. Літургія ведеться сербською, календар юліанський.
Канада і діаспора
Українські емігранти, які виїхали після Другої світової війни, заснували парафії Різдва Богородиці у багатьох містах Канади. Церква у Ніагара-Фоллс — дерев’яна, копія карпатського зразка, зведена у 1950-х роках. Такі храми стали осередками збереження української ідентичності в діаспорі і часто поєднують архітектурну форму Гуцульщини з канадськими будівельними нормами.
Українська специфіка
На відміну від Польщі, де більшість храмів Різдва Богородиці перейшли в римо-католицьку юрисдикцію, в Україні ці храми залишаються у власності східних церков. Це зберігає безперервність літургійної традиції від княжої доби. На відміну від Сербії, де переважає мурована архітектура, Україна має найбільшу колекцію дерев’яних храмів, частина яких уже перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Цікаві факти і маловідомі деталі
Є низка деталей, які зазвичай не потрапляють у путівники, але допомагають краще зрозуміти, чому саме ця назва така поширена. Нижче — кілька таких фактів, кожен із яких стосується реальних подій і споруд, а не легенд.
- За відомостями з української Вікіпедії, лише в Тернопільській області налічується понад тридцять діючих церков Різдва Пресвятої Богородиці, більшість із яких належить ПЦУ.
- Храм у Кухмістерській слобідці (Київ) — один із небагатьох, де збереглися розписи XVIII століття, виконані майстрами з Волині.
- Козелецький собор — один із небагатьох храмів, де іконостас зберігся у повному обсязі з часів заснування, без переробок XIX століття.
- У селі Бучач (Тернопільщина) церква Різдва Богородиці вважається втраченою: її зруйновано у 1960-х роках, але фундамент і залишки стін досі видно на околиці села.
- У Глухові церква Різдва Богородиці на Веригині — місце, де зберігся стрілецький хрест, встановлений на честь вояків УГА.
Сучасний стан і проблеми збереження
Стан збереження храмів Різдва Богородиці в Україні нерівномірний. Ті, що перебувають у містах і діють як кафедральні собори, зазвичай мають кошти на реставрацію і постійну громаду. Сільські дерев’яні церкви, особливо на Поліссі та у Карпатах, часто перебувають у скрутному становищі: бракує парафіян, коштів на протиаварійні роботи, а часом і нормального даху. Державна програма охорони культурної спадщини передбачає фінансування, але обсягів не вистачає на всі потреби.
Після початку повномасштабного вторгнення частина храмів на сході та півдні постраждала від обстрілів або тимчасової окупації. У Херсоні храм Різдва Богородиці «Монастирок» у 2022 році зазнав пошкоджень. У звільнених громадах відновлювальні роботи проводяться за підтримки міжнародних фондів і волонтерів. Це тривалий процес, який потребує як коштів, так і кваліфікованих реставраторів.
Окремо стоїть питання дерев’яних храмів Карпат і Полісся, частина яких належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Тут діє спеціальна програма, що включає протипожежний захист, обробку антисептиками і моніторинг вологості. Робота ця копітка і повільна, але вона дозволяє зберегти автентичні споруди для наступних поколінь.
Як планувати відвідування церкви Різдва Богородиці
Якщо ви вирішили відвідати конкретний храм, є кілька практичних порад, які допоможуть уникнути непорозумінь і зробити візит змістовним.
- Уточніть конфесійну приналежність. Це вплине на мову богослужіння, календар і правила поведінки всередині.
- Перевірте розклад. У малих парафіях богослужіння може бути лише у неділю або на свято. У кафедральних соборах — щодня.
- Зв’яжіться з парафією наперед. Великі храми мають сайти і форми зворотного зв’язку, маленькі — телефон старости або священика.
- Дотримуйтесь дрес-коду. Закрите взуття, покрите голова у жінок, довгі штани у чоловіків — стандартні вимоги майже у всіх церквах.
- Фотозйомка — тільки із дозволу. Деякі храми дозволяють знімати без спалаху, інші — лише за благословенням.
Під час великих свят — Різдва Богородиці 21 вересня, храмового празника кожної конкретної парафії — у храмах збирається найбільше людей. Якщо ви хочете побачити літургію в урочистій атмосфері, плануйте візит саме на ці дати. Але майте на увазі, що у такі дні може бути обмежений доступ для туристів, а сама служба триватиме довше, ніж у звичайний день.
| Область | Орієнтовна кількість храмів | Переважаюча юрисдикція | Найвідоміший храм |
|---|---|---|---|
| Тернопільська | Понад 30 | ПЦУ | Церква у Тернополі |
| Львівська | Понад 15 | УГКЦ і ПЦУ | Церква у Жовкві |
| Івано-Франківська | Понад 10 | ПЦУ та УГКЦ | Церква у Криворівні |
| Вінницька | Кілька | ПЦУ | Церква у Гурівцях |
| Чернігівська | Кілька | ПЦУ та УГКЦ | Собор у Козельці |
| Полтавська | Кілька | УПЦ | Церква у Лубнах |
| Сумська | Кілька | УПЦ та ПЦУ | Собор у Конотопі |
Поширені запитання
Чим відрізняється церква Різдва Богородиці від храму на честь Успіння?
Різдво Богородиці присвячене її народженню і святкується 21 вересня, а Успіння — її смерті та переходу в інший світ і святкується 28 серпня. Це два різні свята з різною іконографією: на Різдво зображають немовля Марію, на Успіння — її поховання.
Чи можна заходити в храм, якщо ви не належите до його конфесії?
Так, у більшості випадків можна. Східні церкви гостинні до відвідувачів. Головне — поважати правила: поводитися тихо, не заважати богослужінню, дотримуватися дрес-коду. Приймати причастя у чужій конфесії не варто.
Чи єдина це церква Різдва Богородиці в Києві?
Ні. У Києві кілька храмів з такою назвою: у Києво-Печерській лаврі, у Кухмістерській слобідці, в Ірпені, у Перемозі, у Петропавлівській Борщагівці. Це тільки діючі храми, не рахуючи втрачених.
Яка церква Різдва Богородиці в Україні найстаріша?
Найдавнішою збереженою вважається церква Різдва Богородиці у Києво-Печерській лаврі, закладена у 1090-х роках. У Києво-Печерському патерику вона згадується як одна з перших кам’яних споруд монастиря.
Чи входить церква Різдва Богородиці у Криворівні до списків ЮНЕСКО?
Саме ця церква не включена, хоча її часто називають у контексті карпатської дерев’яної архітектури. До Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні входять дерев’яні церкви Закарпаття і Карпат, збудовані у XVI-XIX століттях, але конкретно Криворівня — у розширеному списку, що розглядається.
Чим відрізняється патрональне свято від храмового?
Патрональне свято — це день, на честь якого названо церкву. Храмове свято — це щорічне святкування цієї дати в конкретній парафії. Зазвичай збігаються, але деякі громади святкують храмове свято в інший день через практичні причини.
Чи можна оновити вінчання у церкві Різдва Богородиці, якщо попереднє було в іншому храмі?
Так, вінчання — це таїнство, яке здійснюється у будь-якому храмі, де є належно висвячений священик. Конфесійна приналежність храму має значення: вінчатися у православному храмі має право православний священик, у греко-католицькому — греко-католицький.
Чи є детальні архівні матеріали про кожну церкву Різдва Богородиці?
Державний архів у кожній області зберігає метричні книги, клірові відомості та справи про будівництво. Для дослідників також цінні праці Григорія Павлуцького, Ярослава Дашкевича та сучасних краєзнавців, які опублікували описи багатьох храмів.
Чи безпечно відвідувати сільські церкви Різдва Богородиці у прифронтових областях?
Залежить від конкретного населеного пункту і поточної ситуації. Перед поїздкою уточнюйте інформацію в обласній військовій адміністрації та у місцевих громадах. Деякі храми тимчасово закриті, деякі працюють лише у святкові дні.
Як дізнатися, чи є церква Різдва Богородиці в конкретному селі?
Найпростіше — звернутися до місцевого краєзнавчого музею, сільради або пошукати в обласних довідниках. Дані про більшість храмів зібрано на сторінці української Вікіпедії, де є перелік за областями з конфесійними примітками.
Підсумок
Церква Різдва Пресвятої Богородиці — це не один храм, а ціла мережа споруд від Карпат до Сумщини, від Києва до Одеси. Вони різняться архітектурно — від дерев’яних гуцульських зрубів до класицистичних соборів — і конфесійно, але об’єднані спільним патрональним святом 21 вересня. Якщо ви плануєте подорож, почніть із трьох локацій: Козелець на Чернігівщині, Криворівня в Карпатах і Жовква на Львівщині. Це дасть змогу за тиждень побачити три архітектурні епохи, три конфесійні традиції та відчути, як одна назва вміщує в собі цілу Україну.
Залишити відповідь