Загальний суд Європейського Союзу 9 вересня 2026 року відхилив позов попереднього уряду Угорщини на чолі з Віктором Орбаном, який вимагав скасувати рішення Ради ЄС про спрямування Україні процентних доходів від заморожених активів Центрального банку Росії через Європейський фонд миру (EPF).
Підстави рішення суду
Суд постановив, що позов не підпадає під юрисдикцію судової влади ЄС, оскільки оскаржуване рішення є стратегічним вибором у межах Спільної зовнішньої та безпекової політики — сфери, значною мірою захищеної від судового перегляду. Загальний суд не оцінював законність механізму використання доходів від заморожених активів РФ по суті, а відхилив позов через відсутність компетенції судових органів ЄС розглядати це рішення. Раніше суд встановив, що Європейський фонд миру має правосуб’єктність, тому позов проти рішення його комітету належить до категорії справ, які мав би розглядати саме Загальний суд.
Аргументи Угорщини та обсяг підтримки
Уряд Орбана стверджував, що Європейський фонд миру порушив законодавство ЄС, проігнорувавши угорське вето, оскільки Угорщина не була «державою-членом, яка робить внески». Угорщина також заявляла про порушення принципів рівності держав-членів та демократичного функціонування ЄС. У 2024 році Рада ЄС ухвалила два рішення, що встановили правила спрямування надзвичайних доходів від заморожених російських активів на підтримку України та порядок розподілу цих коштів. У період з 2022 по 2024 рік ЄС мобілізував €6,1 мільярда через EPF, а у 2024 році збільшив фінансову стелю фонду на €5 мільярдів, створивши Фонд допомоги Україні. Загальна сума підтримки через EPF становить €11,1 мільярда. 21 червня 2024 року комітет EPF ухвалив рішення спрямувати перший транш цих доходів на підтримку Збройних Сил України, зазначивши, що Угорщина не може брати участі в голосуванні через її попереднє конструктивне утримання під час ухвалення другого рішення.
Залишити відповідь